І ще один технічний комп'ютерний допис, а то все забуваю, як це робиться, і доводиться кожного разу заново гуглити. Колись давно, на рубежі століть (звучить фантастично, але ж правда!), коли на моєму комп'ютері ще стояла Windows 2000, я звик, що будь-які символи, які потрібно часто набирати, але їх немає у стандартних розкладках, завжди можна набрати на додатковій (правій) цифровій клавіатурі. Просто затискаєш Alt і тиснеш на правій клавіатурі десятковий код потрібного символа. Приміром, тиснеш Alt+0151, і отримуєш тире. Справжнє ось таке тире: '—', а не знак діапазону '–' або нещасний дефіс '-'.
У Лінуксі ж (власне, в т. зв. «Іксах», на яких і досі переважно будується графічний інтерфейс у цій операційній системі) такої можливості, як мені здавалося, не було. І мені її в Лінуксі дуже не вистачало. Знайомі ІТ-шники нічим не могли допомогти і відповідали у стилі філософії MacOS або GNOME: якщо немає такої можливості, то вона й не потрібна.
Але, як виявилося, в Іксах така можливість є. Виявив я це зовсім нещодавно і цілковито випадково, коли виясняв, що це за символ нульової ширини засмічує один із моїх файлів. Вияснив. А заодно із величезним здивуванням взнав, що набирати довільні символи з клавіатури в Лінуксі можливо, і при цьому нічим не складніше, ніж у Windows. Тільки набирати треба не на правій клавіатурі, а на основній, і не десятковий код, а шістнадцятковий, і не з Alt-ом, а з Ctrl+Shift. Тільки й ускладнення, що додаткову латинську букву «U» набрати, бо шістнадцятковий код прийнятий якраз в (Ю/У)нікоді.
Наприклад, тире набирається комбінацією Ctrl+Shift+U2014. Інакше кажучи, тримаєте затиснутими Ctrl та Shift і в цей час набираєте послідовність знаків «U2014» на клавіатурі. Далі відпускаєте Ctrl і Shift, і набрана абракадабра «U2014» миттєво перетворюється на тире.
І що найбільш приємно, так це те, що працює цей метод незалежно від того, яка розкладка клавіатури вибрана. Тобто, в будь-якій мові однаково.
Таким чином, все, що треба — це запам'ятати шістнадцяткові коди найбільш вживаних символів, які потрібні, але їх немає у стандартних розкладках. Власне, такі коди можна подивитися в будь-якій програмі перегляду шрифтів та шрифтових кас: у KCharSelect, gucharmap, KFontView, Fontmatrix чи будь-якій іншій. Можна для цього навіть не полишати програму набору текстів. Скажімо, під час набору тексту в LibreOffice просто тицяєте на панелі піктограму у вигляді грецької 'Ω', вибираєте внизу «Інші символи» і там дивитеся. І вставляєте, якщо символ потрібен тут і зараз. У мене це виглядає ось так:
Жаль, у браузерах і текстових редакторах не працює. Але працює в LibreOffice, чого цілком достатньо.
За сакральне знання про те, як набирати довільні символи з клавіатури, слід подякувати сайту Unicode Explorer. А десятиліття спілкування з ІТ-шниками-лінуксоїдами не принесли такого простого лайфхаку...
Варіант допису у блозі сайту
Немає коментарів:
Дописати коментар