Складається враження, що Ілон Маск зараз точнісінько повторює політичну траєкторію Міхеїла Саакашвілі з відтинка 2020 року. Принаймні, поки що ситуація ідентична. Власне, наступна:
В країні до влади прийшов відвертий крихітка Цахес — тупе, егоцентричне, ні в чому не компетентне, нікчемне мурло, ще й до купи любитель узкого міра й Пині особисто. І ось до нього з якогось дива прилип цілком позитивний діяч зі світлими ідеалами та купою правильних ідей, але із замашками дона Кіхота, який заявив, що допоможе провести Цахесу фантастичні реформи в країні й наповнити кисільні береги молоком. Цахес і його оточення вознесли всі можливі похвали на адресу дона Кіхота, після чого милостиво призначили його керувати громадською організацією без жодних повноважень — зате з гучною назвою.
У випадку Саакашвілі це був Виконавчий комітет реформ, у випадку Маска нині — Департамент урядової ефективності (DOGE — Department of Government Efficiency). Маск ще й проявив окрім надмірного оптимізму свій фірмовий гумор, зашифрувавши в назві департаменту назву криптовалюти dogecoin, в якості символу якої обрано зображення собаки породи сіба-іну.
Будь-якій людині з нормальним інтелектом очевидно, що якщо реформатору й активісту дають суто номінальну посаду з дорадчими функціями, то це робиться для того, щоб використати цього активіста у власних політичних (власне, виборчо-рейтингово-рекламних) цілях, але не дозволити йому проводити жодні реформи. Простіше кажучи, щоб скористатися ним, а потім витерти об нього ноги й викинути за двері.
Саакашвілі зрозумів це на першому ж засіданні, з якого вони з Ольшанським вийшли, як у воду опущені, і лише вольовим зусиллям змусили себе підійти до мікрофонів і дати заплановану заздалегідь прес-конфренцію (це дуже добре видно на відповідному відео; жаль, не можу зараз знайти його на YouTube).
Маску, як людині нереально наївній, для розуміння, куди він потрапив і з ким має справу, знадобиться весь строк, який відвели на діяльність його „собачого департаменту“, а потім ще трошки. Бо американський ковбойський стиль задурювання голови відрізняється криворізького підворотного, тому Маску із самого початку не обіцяють впливу в реальному часі, а обіцяють оцінити його роботу прожектера аж після закінчення роботи десь так 4 липня 2026 року — тобто, його обіцяють слухати навіть не всю президентську каденцію Трампушки.
Щоправда, Маск занадто нетерплячий і, поза всякими сумнівами, почне вимагати, щоб його реформи впроваджували в режимі реального часу, не чекаючи півтора роки плюс невідомо скільки. Тому, основне питання: скільки його вимоги будуть терпіти в оточенні Трампа? Власне, це оточення почало виявляти невдоволення Маском вже у перший тиждень після виборів. Та й сам Трамп не факт, що терплячий.
Тому можливі два сценарії. Або Маск дістане Трампа і/або його кунаків задовго до завершення строку роботи його департамента, і мрійника Ілона просто почнуть витискати, роблячи все, щоб він залишив посаду. Або ж всі вони проявлять терплячість справжніх політиків і дочекаються 4 липня 2026 року, після чого почнуть Маска ігнорувати, а коли він почне піднімати хвилю з приводу нерозгляду його напрацювань, створять офіційну комісію, яка заявить, що все з Маскових прожектів, що можна, вони й так вже імплементують, а все інше — а там, мовляв, багато нереалістичних пропозицій — вони обґрунтовано відкинули. І йди гуляй, хлопчику, не заважай дорослим дядькам і тіткам працювати.
Інших реалістичних сценаріїв я не бачу. Тому якщо станеться щось, що вийде за рамки цих двох сценаріїв, я дуже сильно здивуюся.
Поп-корном запасатися не бачу сенсу, бо драма буде нуднувата, жалюгідна, а всі репліки персонажів формулюватимуться на бюрократично-чиновницькій канцелярській мові.
Але в цьому буде й позитивний момент. Бо це буде єдиний спосіб прочистити Маску мізки. Бо зараз він, як ми всі бачимо, просто з'їхав з глузду. А він нам потрібен нормальним.
Бо це ж нікуди не годиться.
Варіант допису у блозі сайту
Немає коментарів:
Дописати коментар