Про наголоси: прóміжок, а не промíжок

В київському метро у вагонах регулярно відтворюють попереджувальний запис, який містить слова: «не ставайте на промíжок між вагоном і платформою». Ось саме так вони наголосили слово «проміжок»: на «і». І це абсолютно неправильно. Поясню, чому.

Власне, так ніхто ніколи не казав. Завжди і всі казали: «прóміжок» із наголосом на перше «о». На перший склад. І це не випадково. Не знаю, звідки беруться ці мудрагелі, які консультують організації на кшталт метрополітену, але підозрюю, що це не питомі україномовні особи, а перевчені з російської на українську в юності або дорослому віці — хай це навіть дипломовані філологи. Бо дуже вже почастішали в останні десятиліття всякі неграмотні поради від філологів, які свідчать про брак чуття української мови.

Вочевидь, і в даному випадку консультанти орієнтувалися не на українську вимову (яка їм з дитинства не була властива), а на всякі новостворені — переважно запозичені з російської за XIX–XX ст.ст. — слова на кшталт «проліт», «провидець», «просадка», «проведення» і под. В таких випадках, коли слово — це віддієслівний іменник, воно цілком закономірно зберігає наголос вихідного дієслова («проводити», «просаджувати»), або ж зміщує його з суфікса в корінь, якщо в іменнику цей суфікс відсутній («пролітати»).

Але «прóміжок» — це не віддієслівний іменник (він утворений від прийменника «проміж») і не новоутворене слово. Це слово давнє і тому підпорядковується закономірності, яка регулює всі такі слова. А всі такі слова: іменники, що закінчуються на суфікс «-ок-» — в українській мають наголос винятково на префікс «про-», і ніяк інакше. Для наочності я виписав всі такі слова, які є у т. зв. «великому» (11-томному) СУМі — найфундаментальнішому тлумачному словнику української мови з усіх досі випущених. Ось вони (оскільки не всі вони будуть зрозумілі сучасному мовцю, я до таких додаю тлумачення):

Напрóчуд
Прóблиск, прóблисковий
Прóвесень (ч), прóвесінь (ж), прóвесна
Прóвід (1. супровід, 2. керівництво)
Прóвість (1. звістка, 2. передвістя)
Прóводи
Прóгріх (гріх: Вільде)
Прóграш, прóграшний, прóграшно
Прóдаж
Прóдих
Прóділ (1. у волоссі, 2. гречана або рисова крупа), прóділь (ч, проділ 1)
Прóділка (роздільна виїмка чи лінія: Стельмах)
Прóдух (1. отвір, щілина, 2. провітрювання)
Прóзваний
Прóзвисько, прóзвище = прізвисько, прізвище
Прóзелень (зелений відтінок або домішка кольору)
Прóзолоть
Прóйда (хоча й пройди́світ)
Прóйма (1. виріз на одязі для руки або рукава; 2. отвір у споруді)
Прóкид (зі сну)
Прóлиз, прóлизень (промите течією місце в льоду, звичайно на річці)
Прóліс, прóліска, прóлісок
Прóлог (поденний перелік житій)
Прóмах
Прóмисел
[подається прóміж, прóмеж, але чомусь промíжний, промíжок — хоча, насправді, проміжни́й]
Прóмінь
Прóпис
Прóповідь
Прóполіс, прóполісовий
Прóпуск (1. через територію: Куліш; 2. відсутність через проминання; не заповнене місце в тексті: Леся Українка)
Прóрис (контурна різьблена лінія)
Прóрідь (місце, де дерева або кущі ростуть дуже рідко)
Прóріз
Прóріст (1. проростання; 2. пагони)
Прóрість (густі сходи злакових або взагалі пагони)
Прóруб (2. проріз; Загребельний: в прорубі валу)
Прóсвíт, прóсвíток (два наголоси)
Прóсерен, прóсерень (ч., діал.: пролісок)
Прóсивий, прóсивенький (діал. сивуватий; Грінченко і словник Грінченка)
Прóсивінь (діал. сивина)
Прóсинь (1. синє небо, яке видно в розриві хмар, туману; 2. синюватий відтінок)
Прóскура, прóскурка (просфора)
Прóслід (слід: Зеров, Загребельний)
Прóслух (чутка: Рильський в перекладі Онєгіна)
Прóстрíл (2. Сильний раптовий біль у попереку; люмбаго)
Прóтереб (2. Місце, розчищене від лісу: Леся Українка)
Прóтичка (металевий прутик для чищення люльки: Панас Мирний)
Прóтовпом (Нечуй-Левицький)
Прóтяг
Прóтягом
Прóчерк
Прóшарок [та сама будова, що й "проміжок"]
Прóшва (вишита або мереживна смужка, вшита або для вшивання: Леся Українка, Стельмах, Рильський)
Прóшивень (інструмент для продавлювання отворів або заглиблень в металі)
Прóшивка (діал., вишитий комір: Кобр. [Кобринський? Кобринська?])
Прóяв

Із цього довжелезного списку хіба застаріла вимова слів «прополіс» та «проскура/просфора», які нині вимовляються з наголосом на другий склад (і іншої вимови я ніколи не чув).

Тим більше дуже цікаво і дуже дивно, що укладачі СУМа, як видно, самі примудрилися зробити з «проміжком» помилку. Здавалося б, маючи таку велику кількість однакових за будовою слів, деякі з яких вживаються постійно («пролісок», «промах», «промисел», «промінь», «протяг», «протягом», «прочерк», «прошарок»), зробити таку помилку неможливо. Ще й для філологів. Але ж змогли! Іншого пояснення цього дивного факту, окрім перенавчання російськомовних громадян на українських філологів, у мене немає.

Це, між іншим, означає, що словникову базу СУМу пора в деяких моментах виправити. Там же не тільки ця помилка. Там ще морфологічний русизм «торговельний» є від Панаса Мирного та деякі інші помилки. Але, звісно, якщо будуть виправляти такі, про яких Нечуй-Левицький у свій час написав есе «Криве дзеркало української мови», то краще хай не чіпають. Але я все одно буду писати про помилки і правопису, і словників, і класичної літератури там, де вони є. І не допускатиму такі помилки у своїх текстах, навіть якщо їх якісь самозвані грамотії записали у правопис.

Тому ще раз: по-українському тільки «прóміжок» із наголосом на префікс «про-» — і жодних «промíжків» та інших російських «промежностей»!

Варіант допису у блозі сайту