Справжні європейці

Бачив сьогодні на Майдані незалежності справжніх басків. Точніше, одну справжню баскиню та одну (судячи по середземноморському типажу) понаєхавшую в Еускаді. Знімали репортаж для EITB.

Спершу, коли йшов мимо, подумав, що говорять іспанською (характерне подвоєне «рр»), але щось було в цій вимові не так. Коли ж вертався, прислухався, і зрозумів, що це точно не іспанська. А з такою кількістю «х» та відвертого «и» у словах це мала би бути тільки еускара. Тому я загуглив абревіатуру «EITB», і підозра одразу підтвердилася.

Тоді я, не довго розмірковуючи, підійшов (вони якраз закінчили знімати) і запитав, чи справді вони з Еускаді. Мене зрозуміли разу з третього і дуже здивувалися, що я про них взагалі знаю. Я зі свого боку висловив їм свій захват, оскільки вони є єдиними справжніми (корінними, автохтонними) європейцями — на відміну від усіх інших, які ведуть свій родовід і несуть свої мови з-поза меж Європи, принаймні, з-за меж Західної та Центральної Європи.

На понаєхавшую кореспондентку це справило тільки те враження, що вона продовжувала дивуватися. Зате бачили б ви емоційну реакцію операторки — вона практично стрибала від радощів, почувши мої компліменти.

Але я ж не перебільшив. Еускалдунак, або, як ми їх звикли називати: баски — справді єдиний народ у Європі, який зберігся з кам'яного віку. У них у мові навіть слово «сокира» походить від слова «камінь». Всі інші народи давно втратили свою ідентичність і свої мови, зникнувши й поступившись змішаним групам переселенців, які несли з собою спершу афразійські, а потім — індоєвропейські мови. Тільки й різниці, що афразійські мови принесли перші землероби з Близького Сходу, а індоєвропейські — протокочівники з України (що я й пояснив коротко зустрічним баскам-репортерам).

І тільки баски або їхні предки (якщо там була зміна ідентичності) вистояли й зберегли свою мову. Правда, втратили при цьому більшість своїх земель, будучи витісненими індоєвропейськими завойовниками з передгір'їв Альп та рівнин нинішньої південної Франції у гори на півночі Піренейського півострова біля Біскайської затоки. Де вони нині й живуть, борячись з іспанською окупацією та спробами їх асимілювати. В тому числі й збройно. Практично, як ми оце з кацапами в останні майже чотири століття.

Баски, еускалдунак — це ендеміки Європи, і їх треба всіляко оберігати й підтримувати. На жаль, нинішня так звана цивілізована спільнота Заходу ще занадто дика й неосвічена, щоб розуміти такі тонкі матерії. Я ж міг тільки морально підтримати випадкових представників найдавнішого європейського народу. Що й зробив. Гадаю, підняв операторці настрій надовго. Мабуть, повернувшись на батьківщину, вона багато кому розкаже, що про них знають і їх поважають у Києві. А це вже хоч щось.

Варіант допису у блозі сайту