Для чого потрібна гвардія наступу?

А знаєте, для чого потрібна гвардія наступу, нещодавно анонсована МВС і відтоді сильно рекламована? Ось ця сама, з професійними фото й мотивувальними описами батальйонів Нацгвардії, включно з легендарним «Азовом»? Я ось не бачу в Інтернеті, щоб це хоч хтось розумів, тому напишу.

Насправді, все просто. МВС оголосило, що формуватиме цілий ряд бригад для фронту. Але... не з власних працівників. А з добровольців. Які повинні прийти до них, що називається, „з вулиці“. От в цьому, насправді, і весь сенс — щоб це були не працівники МВС. Щоб це був хто завгодно, тільки не самі мєнти.

У нас в країні у рік перед вторгненням (2021) налічувалося близько 120 тисяч поліцейських. Що не сильно відрізняється від чисельності орківського нападницького контингенту. Причому, в МВС є цілі відділи, які формально скоротили, але фінансування їм залишили, і тому вони тепер „працюють“ там під новопридуманими вивісками. А є ще прокуратура, яку позбавили повноважень, але чомусь не скоротили. Є ще митниця й податкова, не потрібні в таких розмірах, як вони є, в умовах війни. Цікаво було б також подивитися на штати ДБР. І от працівники всіх цих силових органів та установ — це не просто армія в переносному значенні, оскільки їх дуже багато — аж так, що більше, ніж потрібно, в рази. Це ще й потенційна армія в самому прямому сенсі, оскільки всі ці люди в силу самого вибору професії й місця служби (саме так: служби, а не роботи)

• схильні (а не просто звичні) до підпорядкування й дисципліни армійського типу,
• мають навички поводження зі зброєю,
• схильні до жорсткої та силової поведінки.

Однак, всі ці люди перебувають на спецобліку, в силу чого не підлягають мобілізації.

А оскільки питання доцільності їхньої мобілізації вже почали піднімати військові, то, щоб це питання не дійшло до стадії громадського обговорення, МВС і рекламує так гучно свою гвардію наступу. Щоб відволікти увагу. Щоб про них самих ніхто й не подумав. І щоб вони могли й далі відсижуватися в тилу й займатися всім, чим звикли. Від організованої злочинної діяльності і до дрібного шантажу водіїв. Ось такого, приміром:

(підтвердження ситуації; і трохи про те, що це — зовсім не випадковість і не виняток).

Як видно, на даний момент така тактика є цілком успішною.

P. S. Так, у реклами гвардії наступу є й інші моменти, вигідні авторам і замовникам цієї ініціативи. Але то все — бонуси від реалізації, а не причина. Причину ж я описав вище.

Варіант допису у блозі сайту