Sometimes truth is stranger than fiction.
Bad Religion. Stranger Than Fiction.
Дійсність — невимовно складна штука, тому часом вона може мати химерний вигляд. Як ось ця трава на фото, яка росте точно з-під і вздовж сітки паркану:
Сфотографував я це на Осокорках після найдивнішої досі в Києві тривоги. Повітряної тривоги, яка почалася просто під час грози. Бо в Київ залетіла якась одна шалена орча балалайка.
Я мандрував осокорянськими садами, коли близько почала завивати сирена. Йдучи далі, коли відгули спершу близькі, а потім і далекі сирени, я опинився у світі якогось дикого звучання: попереду на правому березі Дніпра (куди вже перебралася від нас гроза, забравши із собою і дощ, і свинцеву хмару) все ще гримів грім, протяжно заповнюючи часопростір довгими тріскотливими розкатами, у той час як позаду з боку Броварів почала працювати короткими чергами зенітна гармата, намагаючись збити шахедобалалайку. Її короткі вибухові постріли перепліталися, змішувалися й плуталися з довгими гуркітливими хвилями грому в якусь авангардистську композицію, яку ніби виконував божевільний музикант-ударник.
Коли ж я добрався до себе на „фазенду“, до цих двох видів гуркоту додалося ще характерне ревіння бензинового двигуна. Оскільки звук ішов десь із поверхні землі, а не з висоти, не з неба, було зрозуміло, що це реве не летючий ШЛАК, а звичайна газонокосарка. Яку ввімкнув якийсь геній пасторального жанру, прибитий дзеном, який під час грози й повітряної тривоги раптом вирішив покосити траву.
Косив він довго, і його бензокосарка довго й даремно намагалася переревіти і стрілянину ППО, і не надто далекий грім. Аж доки до цих трьох звуків на якусь мить не додався четвертий: звук вибуху «Шахеда» — після чого невдовзі і завершилася повітряна тривога, і трохи перед тим затих навіжений косар. Стало тихо й добре, як і повинно бути.
Якби таке описав письменник, йому б сказали, що це нереалістично і слабенько: і наплутано надто багато, і драматизму мало. Давай вже, якщо у тебе кілька стихій мішаються, більше пекла: хай ракети пачками літають, вибухи в небі серіями, до косаря ще хай хтось двигун з іншого боку заводить, і мотоцикли з доставкою піци мимо їздять.
Але реальність, як я вже відзначив, складна, і в ній реалізуються ситуації, які можуть не відповідати нашим естетичним чуттям. Цього разу було саме чотири збіги: грім з одного напрямку, зенітна гармата у протилежному, косар приблизно у напрямку грози і збиття безпілотника приблизно з боку роботи зенітки.
P. S. Цей допис був майже написаний до масованого недільного нальоту, який більше відповідає модусу «якби таке описав письменник» і добре відображений на наступній карті (взята звідси):
однак тоді я був стомлений і відклав опублікування. Тепер руки дійшли, тож хай буде. Бо див. епіграф.
Варіант допису у блозі сайту
Немає коментарів:
Дописати коментар