25 лютого 2023

Навіщо SpaceX глушить дрони на фронті?

8 грудня Reuters ошелешили новиною: президентка компанії SpaceX Ґвін Шотвел (Шотуел) заявила, що відтепер компанія обмежить, наскільки це можливо, використання їхнього інтернету Starlink українськими військами на фронті для керування дронами (оригінал, український переказ). Бо, бачте, технології SpaceX не призначені для використання в якості зброї, а надання Starlink організаціям і підрозділам української держави — це суто гуманітарна місія, і взагалі: таке використання ні в яких угодах не прописано. Враховуючи, що ніяких офіційних угод з постачання Starlink, наскільки я знаю, взагалі немає, і інтернет-з'єднання на фронті функціонує просто з доброї волі SpaceX та ще й значною мірою за їхній кошт — але при цьому із самого початку призначалося саме для фронту — такі заяви не мають ніякого сенсу.

З другого боку, можливостей глушити дрони у інтернет-провайдера й немає: є тільки можливість виявляти й обмежувати відеопотік з них. Для цього використовується технологія геозонування (geofencing); і SpaceX справді застосовують її, блокуючи з'єднання зі Starlink на окупованих територіях, за рахунок чого, приміром, під час Балаклійської операції у українських військ, які несподівано й далеко прорвалися в тил ворога, декілька днів не було інтернет-зв'язку — аж доки SpaceX не привела своє геозонування у відповідність до так раптово зміненої лінії фронту.

За вже більш як півмісяця, які минули від дивної заяви Шотвел, я жодного разу не чув від фронтовиків нарікань на погіршення відеопотоку з дронів. То до чого ж була ця заява Шотвел? Який сенс рік постачати спеціально для фронту цілісну інфраструктуру інтернет-зв'язку, частково її оплачувати, а потім взяти і зробити таку шизофренічну заяву, мовляв, ми так не домовлялися (хоча насправді самі були ініціаторами) і тому ми вам за це... майже нічого не зробимо.

От що це взагалі було? Розберемося.

02 лютого 2023

Viber, Telegram та інші месенджери (частина 3)

У минулих частинах допису я обговорив, чому не можна в жодному разі користуватися білоруським Вайбером (частина 1) та російським Телеграмом (частина 2). Постає закономірне питання: а чим же користуватися? Який комунікатор (instant messenger в англійському слововживанні) обрати для спілкування? Особливо, якщо не хочеться вивчати зоопарк наявних у світі комунікаторів, а заодно витрачати зайві зусилля на переконання рідних і знайомих, що ось ця конкретна програма краща, і нею варто почати користуватися.

Насправді, відповідь очевидна. Для більшості користувачів, які ліниві, не допитливі і хочуть все одразу: щоб тут і тепер вже працювало і без збоїв, і ще й щоб «у всіх було» — тобто, для тих самих меметичних 99% населення (чи хто яке число більше любить) — найкращий варіант для спілкування давно є і в переважній більшості випадків вже встановлений на телефон. А на комп'ютер взагалі нічого не треба встановлювати. Про що мова?

Україна стає україномовною

У 1999 році, передостанньому році XX століття, на збіговиську тогорічних випускників НАОМА затіяли ми з Антоном Якутовичем (здається, останн...