Останнім часом знову стало модним просторікувати на тему можливості „двірцевого“ перевороту у верхівці Російської Федерації з метою зміщення або й усунення особисто Путіна. З цього приводу я можу зробити три коментарі.
По-перше, скажу відверто, що це звичайне видавання бажаного за дійсне. Або, точніше, намагання компенсувати своє безсилля. Дуже вже людям хочеться, щоб Пуцьку прибрали куди-небудь подалі, от вони й обговорюють. Тобто, раціонального сенсу це не має.
По-друге, а чому вони саме цього хочуть? А тому, що їм ФСБ-шна пропаганда роками нашіптувала — а тепер волає з усіх усюд — що винен в усьому особисто Путін, тільки Путін і ніхто, крім Путіна. Всі інші можновладці з Кремля і прилеглих площ, навіть ті, що приймали участь в рішенні про напад, — вони всі не винні. А тому, якщо замінити Путіна на будь-кого іншого, то зразу все стане добре. Так ось, повторюю вкотре: не стане. Всі керівники у російській верхівці — абсолютно всі однакові у своєму шовінізмі, імперськості та україноненависництві. І ті, хто в це керівництво хоче потрапити, хоча й не вдається, — всякі Навальні з Собчаками — теж такі самі. Тому, на кого там не заміни Путіна, — нічого не зміниться. Ні у війні, ні в зовнішній чи внутрішній політиці РФ. Нічогісінько. Тому всі ці розмови про переворот — це відволікання уваги на негодящий об'єкт, як любить висловлюватися Юрій Швець. Замість обговорювати принципові речі або речі, на які можна вплинути, люди обговорюють цей міфічний переворот, від якого краще не стане нікому, окрім бенефіціарів самого перевороту.
І, нарешті, по-третє, наскільки цей переворот взагалі можливий? Оскільки на нього чомусь сподіваються достатньо розумні люди на кшталт Володимира Різуна (того, який Віктор Суворов), Марка Солоніна та Юрія Швеця, то це питання слід прокоментувати. По-моєму, можливість цього гіпотетичного перевороту не така вже й велика, а просто зараз так взагалі примарна.
Нам кажуть, що в історії Росії монархів часто вбивало їхнє оточення. Правда, приклад можуть запропонувати лише один-єдиний: убивство Павла І, — що якось не тягне ні на закономірність, ні на тенденцію, ні на статистику (іноді кивають ще на Сталіна, але довести нічим не можуть; наскільки я знаю, його не вбивали, а просто не давали реанімувати при природному судинному нападі; Авторханова на цю тему я, правда, не читав). Та й навіть цей приклад нікуди не годиться, оскільки вбивцям Павла треба було всього лишень пробратися в палац і мати ключі. За сучасної системи охорони такий сценарій смішно навіть обговорювати.
Любителі змов на цьому місці навіщось приплітають зміщення й убивства окремих римських імператорів преторіанцями, що ні в тин, ні в ворота, оскільки преторіанські перевороти почалися після достатнього періоду розкладання центральної влади в Римі, до чого Росії ще еволюціонувати й еволюціонувати. Кожен, хто розуміє, що таке сучасна державна охорона, тільки усміхнеться на припущення про те, що серед охоронців першої особи може з'явитися людина із психологією, яка хоча б гіпотетично допускає вчинення дій, прямо протилежних до охорони.
Система ж охорони керівника держави в Росії вибудувана ще в СРСР при Сталіні і включає всі потрібні заходи для убезпечення і від найближчих поплічників у владі, і від нестійких охоронців (про смерть Сталіна див. вище). А в останні роки Путін ще й додатково перестраховується, безперервно сидячи в бункерах, замінивши всю найближчу охорону та з'являючись на публіці під прикриттям бронескла (це я про „акваріум“, в якому він виступав у Лужниках на кримнашистському шабаші). Тому підібратися до нього ой як непросто. Якби ж це було реально зробити, то це б вже зробили. Юрій Швець тільки за останній рік безліч разів пояснював на своєму каналі в YouTube, як група ФСБ-шників на чолі з Ніколаєм Патрушевим, яка у свій час привела Путіна до влади (через оті самі вибухи будинків у російських містах та Другу чеченську війну), тепер все намагається якось зіпхнути бункерного із президентської табуретки. Але щось досі не зіпхнула. Що ще раз свідчить про те, що підібратися до Пу зовсім непросто.
Таким чином, всі ці розмови про переворот — це контрпродуктивні фантазії про вкрай малоймовірну гіпотетичну подію. Єдиний більш-менш реалістичний сценарій описав нещодавно Христо Грозєв, сказавши, що змовники з Кремля можуть організувати штучні вуличні заворушення, під приводом яких і спробують змістити Путіна:
Ось такий план у них справді є. Як, знову-таки, неодноразово пояснював Юрій Швець, в якості „буревісника революції“ в Росії група Патрушева в останні роки просувала такого собі професора Солов'я, якому штучно створили образ опозиціонера.
Правда, тут є нюанс ©. А саме, армія РФ, яка перебуває під контролем бункерного через його вірного поплічника і, ймовірно, наступника Шойгу. Навіть якщо групі Патрушева вдастся (або вже вдалося) перетягнути на свій бік чи нейтралізувати Росгвардію та МВС, армію завжди можна кинути в Москву на придушення будь-яких бунтів. І вони придушать. Це слабаки ГКЧП-істи не змогли і не додумалися (а може, просто не встигли) правильно „накачати“ війська антипротестною пропагандою. Та й зробити це у 1991 році, коли держпропаганда послідовно слабшала й девальвувала вже ледь не чотири роки, було принципово важко. Натомість нині, коли пропаганда поставлена на потік і все більш і більш задирає градус як категоричності та емоційного шалу, так і неадекватності, нелогічності та фактологічної неправдоподібності, коли пропагандисти просто тобі видресирувані брехати, не зупиняючись, на будь-яку тему, а більшість росіян їм все одно вірить, налаштувати війська проти протестувальників буде простіше нікуди. Скажуть їм перед кидком на столицю (а потім і інші міста, де почнеться), що американці застосували проти москвичів хімічну зброю, яка перетворює людей на зомбі, — і зольдатики з радістю повірять. Особливо, коли їм після цього скажуть, що ці „американські“ зомбі настільки небезпечні, що їх треба просто фізично знищувати, не наближаючись. Що-що, а знищення собі подібних — це головна розвага та втіха для росіян як етносу.
Тому й тут у змовників може не вигоріти. Так що годі розводитися про цей нікому не потрібний переворот. Навпаки, одноосібна влада старого карлика — це значно краще, ніж колективна влада групи змовників, які прикриватимуться маріонеткою. Які будуть більш ефективними просто тому, що їх декілька, і вони повинні радитися й перевіряти один одного. А робитимуть вони все одно те саме, що й один-єдиний Путін, — особливо проти України. Подумайте краще про їхніх агентів в українській владі, таких як Єрмак, Демченко, Татаров, Гусєв і ще ціла орда їх. І про зрадників типу Зеленського, які служать цим агентам, хоча давали присягу українському народу. Але про це слід написати окремо.
Варіант допису у блозі сайту
Немає коментарів:
Дописати коментар