Сиджу вчора, слухаю через колонки «Варіації Голдберга» Йогана Себастьяна нашого Баха, аж раптом жінка з ванни озивається: «Це ти так вже навчився грати на синтезаторі?». Ось так взяла і поставила мене в один ряд із Гленом Гулдом. А я ж і нотної грамоти не знаю, і по клавішах ледь попадаю.
А найбільш смішне тут те, що жінка моя якраз вміє грати на фортепіано. Колись училася. І от на тобі...
Варіант допису у блозі сайту
